Пише блогер Антон Петрусь:
Монголія — жовто-зелена країна. Жовті кольори це, звичайно ж, пустеля, сотні відтінків коричневого, червоного... А зелений — колір горбів та схилів гір. Північ цієї країни нагадує одне велике зелене пляма з вкрапленнями сніжно-білого кольору вершин. Наш тур в Монголії був надзвичайно різноманітним: від пустельних барханів і солоних озер, до гірських річок і озер. Рай для фотографів )
Одну з ночівель ми провели на березі невеликої річечки, серед зелених пагорбів і білосніжних вершин.
Взагалі, Монголія — це країна готових заставок для windows. Хоч відразу став на робочий стіл) Дуже важко проїжджати повз таких пейзажів, адже хочеться зупинятися кожні пару метрів і знімати)
Потенційне місце для ночівлі. Але не склалося — дикі комарі готові були просто в гніздо тягнути! Взагалі, дивно — в минулому році ми не побачили жодного комара, а цього від них неможливо було сховатися...
Снігова вершина з важковимовною назвою, вид з перевалу. Власне внизу ми і заночували, неможливо було встояти перед видом)
Типова монгольська дорога. Причому це — хайвей, зазначений на карті. Практично автострада)
Красиве місце, поєднання яскравих зелених пагорбів і снігових вершин просто чудове!
Внизу нас чекав сюрприз у вигляді дуже мальовничої річечки в оточенні сотень зелених купин. Приїхали практично під захід, тому всі прискорено поставили намети і швиденько розбіглися у пошуках ракурсів.
Вдалині видніється шматочок сніжної вершини. Шкода не повністю, але і так було красиво )
Ближче до заходу почали підсвічуватися хмари, правда, було зрозуміло, що диких фарб не буде.
Зате надія на хороше світло залишалася. Сонце ось-ось повинно було виринути у самого горизонту. А біля річки було де розбігтися, тут і мальовничий берег, і невеликі водойми — знімай не хочу!
Я трохи пройшовся по течії річки, де знайшов вдалий вигин, річка повертала майже на 90 градусів, і тепер текла прямо з боку заходу.
Ще пара хвилин — і сонце виглядає з-за хмари! Юххуу! Найкрасивіші миті світла.. Білі цятки на купині — квітучий едельвейс, такий відомий і такий непоказний квітка.
Останній світла мить — і сонце ховається за гору, вже до самого світанку.
І зовсім небагато подкрасились хмари після заходу сонця.
Фотографії і текст — Джерело
