Села, на жаль, все частіше вимирають. І таке явище відбувається не тільки в Україні. Ми розповімо вам про покинуте селище Валькумей в 13 кілометрах від Певека. Дивна гра слів «населений пункт», зараз це селище населеним не назвеш. В кінці 90-х всі жителі звідси виїхали. Їх будинки та інші будівлі стоять порожніми.

Запрошуємо подивитися, як виглядає покинуте селище зараз.

Селище Валькумей було засноване в 1941 році для розробки олов'яного родовища. Спочатку тут був просто рудник, потім утворилось селище. У радянські часи воно росло і розвивалося.

У 1989 році тут жило майже 4000 осіб. Для півночі це багато.

Більшість будинків — двоповерхівки.

Сліди перебування людини.

Головне підприємство Валькумея — Певекский гірничо-збагачувальний комбінат, підприємство всесоюзного значення.

Шахта з нижнім горизонтом — 700 метрів, загальна протяжність виробок становила близько 600 кілометрів.

Зараз в деяких місцях утворилися провали.

Серп і молот — незмінні атрибути соціалістичного виробництва.

Біля шахти валяється документація. ВГРЧ — воєнізовані гірничорятувальні частини, зараз вони передані у відання МНС.

В селищі була досить розвинена інфраструктура: школа, кілька дитячих садків, магазини. Зараз все руйнується.

Виробництво олова то стало нерентабельним, то просто розвалилося, як і безліч інших підприємств.

Артефакт: арифмометр — механічний калькулятор.

Їдальня.

Розпис минулих часів.

Робота невідомого художника, друга половина 20 століття.

Цікавий флюгер на трубі.

Лазня.

Колись тут стояли черги.

Валькумей був повноцінним селищем, у якому жили дорослі і діти. Дитячі іграшки на занедбаних територіях виглядають найбільш дивно і тривожно.

Тут був навіть санаторій.

Зараз немає нікого.

Тим часом сонце сідало за обрій. Закінчувався день, а разом з ним і наша поїздка в Валькумей.